Важливий не я, важливі мої пісні.
Я всього лише поштар,
який доставляє пісні.
Рішення
цьогорічного Нобелівського комітету викликало палкі дискусії - нагороджено нетипового «письменника», не за
літературні твори, а за пісні. Та й сам автор навряд чи бачить себе
письменником.
Лауреатом
Нобелівської премії з літератури 2016 року став кумир 1960-70-80-х рр., творець
рок-текстів і їх культовий виконавець Боб Ділан (Bob Dylan — Дилан в іншому транслітеруванні) «за створення нових поетичних експресій в
американській пісенній традиції». Постійний секретар Шведської академії Сара
Даніус пояснила причини присудження американському музиканту Бобу Ділану
Нобелівської премії з літератури: «Ось уже 54 роки, як він постійно наново себе
винаходить, створюючи нові образи себе самого». Вона порівняла Ділана з Гомером
і Сапфо, які, як і Ділан, писали поетичні тексти, що призначалися для виконання
під акомпанемент музичних інструментів. За словами Даніус, Ділан - великий
поет, який пише «солодку для вуха» поезію.
Деякі
критики, підтримуючи кандидатуру «зірки»
маскультури, переконують, що не тексти, а саме життєтекст Боба Ділана схилив
думку Нобелівського комітету до остаточного рішення: за його життям можна
писати історію американської музики; в питанні «текст чи автор?» переміг автор.
Тож
дещо про автора. Роберт Аллен Циммерман, він же Боб Ділан, народився 24 травня
1941 року в сім᾿ї євреїв-емігрантів. Предки Боба Ділана походять з України і
Литви. По лінії батька дід і баба виїхали до Америки з Одеси через єврейські
погроми 1905 року. По материнській лінії пращурами були литовські євреї, які
покинули батьківщину у 1902 році. Сам же музикант-поет любить наголошувати:
його коріння сягає Туреччини. Батько Абрахам Циммерман і мати Беатриса Стоун
були активними учасниками єврейської громади міста Дулут, штат Міннесота, де
народився цьогорічний нобеліат. З дитинства Роберт любив музичні радіопередачі
і абсолютно не цікавився бізнесом батька. Втікаючи від роботи в крамниці,
автостопом дістався аж Чікаго. Поліція, звісно, знайшла 10-річного бурлаку і
доправила додому, але яскраві враження:
знайомство з вуличними музикантами, гра на гітарі, вільне життя - стали потужним натхненням до поетичної
творчості. Музикант-початківець почав активно виступати у нічних клубах під
псевдонімом Боб Ділан. Щоправда, він ще молодий і сором᾿язливий, не зовсім
впевненно почувається на сцені. Але
у нього вже багато прихильників… У віці
дев᾿ятнадцяти років він знову вирушає в
мандрівку по Америці, знову автостопом. Вечори у компаніях біля вогнища,
гітара, ночівля у спальному мішку просто
неба, нагромадження почуттів і нові пісні: він писав непогані вірші, його
влучні висловлювання були всім зрозумілі. На початку 1960-х років він приїхав
до Нью-Йорка, маючи намір продовжити музичну кар᾿єру. Миттєву популярність йому
принесла платівка «The Freewheelin Bob Dylan» з піснею «Blowin In The Wind», де
він намагався висловити усе, що його хвилювало: «Скільки потрібно очей, аби
побачити сльози інших? Скільки разів потрібно роззирнутися, щоб помітити біду
поруч із нами?» Можна сміливо сказати, ця тема стала провідною у творчості Боба
Ділана. Незабаром його оголосять «лідером руху американської програмної пісні».
У 1965 році музичний оглядач «New York Times» писав: «З дня смерті Вілльяма
Фолкнера американські критики судомно обшарюють обрій у пошуках романіста чи
поета, якого можна з упевненістю назвати письменником номер один нашого
суспільства — тому, що ні Фолкнер, ні Хемінгуей не відповідали цьому титулу...
Нарешті зрозуміли, що це - улюбленець американської студентської молоді,
24-річний автор й виконавець пісень Боб Ділан». Музична творчість юнака стала
формою соціального протесту. Пісня «Blowin᾿ in the Wind» вплинула не тільки на
любителів і виконавців фольку, а й на рок-зірок світового масштабу, наприклад,
на гурт «Бітлз». Ділан відкрито кидає
виклик товстосумам Америки: «Йде боротьба. Вона відчувається зовні. І стіни
затремтять, оскільки часи змінюються». Пише політичні балади: пісню-розповідь
про вбивство білим багатієм чорношкірої дівчини, про безробітного фермера, що
«на останній долар сім набоїв купив»,
застрелив себе й усю сім᾿ю, аби врятувати дітей від голодних мук. Такими були
дикі, сповненні люті пісні представника
фолк-руху протесту. У своєму творі «Masters Of War» він засудив позбавлених
сумління торгівців зброєю та тих, кому вигідна війна. Іншу композицію – «A Hard
Rain᾿s A-Gonna Fall» - дехто інтерпретував як протестний гімн проти ядерної
зброї… Його вплив на американське
суспільство постійно зростав, слава поширювалася світом. Як написав
американський журнал «Newsweek», Ділан так само важливий для поп-музики, як
Ейнштейн для фізики.
Його
сповнені метафор та натяків тексти демонструють надзвичайну якість. «Більшість
пісень-протестів дурнуваті. Їм бракує будь-якої краси. Натомість пісні Боба
Ділана сповнені сили - як лірика, так і музика», - запевняла фолк-співачка
Джоан Баез. - «У Боба такі слова, що всі діти зможуть їх співати. О господи, як
цей хлопець може співати! Будь-кого зможе так зачепити».
Пісні
Ділана розійшлися на цитати: «*Мистецтво - це безперервний хоровод ілюзій.
*Музика повинна бути такою, щоб вона застрявала в твоїй голові, як зубний біль. *Людина успішна,
якщо встає вранці і лягає спати вночі і між цим робить те, що хоче робити.
*Політики завжди породжують більше проблем, ніж здатні вирішити. *Не має
значення, скільки у тебе грошей, є тільки два типи людей: врятовані люди і
втрачені. *Деякі люди насолоджуються дощем, інші просто промокають. *Якщо все
життя не народжуєшся, значить, все своє життя помираєш. *Я не вважаю себе
поетом, тому що мені не подобається це слово - поет. Вважайте мене гімнастом на
трапеції. *Неможливо бути закоханим і мудрим одночасно».
Поезія рокера - насправді популярна література
дуже широкого спектру: від громадянської лірики, релігійних гімнів до потоку
змінених станів свідомості. Ділан кілька разів докорінно змінював свою поетику.
Це природно: поети розвиваються і міняються, але він робив це дуже
різко.
Потрапивши
в аварію, результатом якої стала травми голови, Боб заявив: «Я
забув, як писав раніше». І почав складати геть нові вірші - баладні, елегійні і
складні водночас.
Як
і в кожної людини, в житті співака були злети і падіння, успіхи і розчарування…
В пошуку особистого щастя він одружився з Сарою Ловндес, жив і виховував дітей
– непримиренний бунтар намагався облаштувати сімейне гніздечко поблизу Вудстока
неподалік від Нью-Йорка.
1970-ті
роки стали непростим періодом життя Ділана: розлученя з дружиною, певна
митецька стагнація, проблеми з
алкоголем, хаотичні концерти, світоглядна криза. Скандльно відомий
американський письменник і журналіст Гантер Томпсон, мабуть, невипдково
присвятив саме Бобу Ділану свою книгу «Страх та ненависть у Лас-Вегасі» (1993).
Згодом настали кращі часи: другий шлюб, комерційний успіх
із супергуртом Traveling Wilburys та початок славнозвісного туру Never Ending Tour. Боб
Ділан, ігноруючи світовий бойкот Олімпіади-80, виступив з концертом у
Радянському Союзі.
1997
рік - знаковий для музиканта: проповідь Папи
Римський Іоанна
Павла
ІІ в Болоньї, заснована цілком на поезії «Blowin᾿ in the
Wind», німецькі кінематографісти знімають однойменний фільм (режисер Томас Ян),
тодішній президент США Білл Клінтон нагороджує відзнакою «Центру Кеннеді»,
коментуючи своє рішення так: «Ділан вплинув на людей мого покоління більше, ніж
будь-хто інший». Один з оглядачів «Chicago Tribune» порівняв своє враження від
прослуховування «Time Out Mind» із тим, яке залишає перегляд фільму Девіда
Лінча або читання роману Семюела Беккета.
Починаючи
з 1994 року, Боб Ділан видав шість книжок зі своїми малюнками. З них чотири -
поетичні збірники. Назви невибагливі:
«Лірика: 1962-1985», «Лірика: 1962-2001», «Тексти і малюнки Боба Ділана»,
«Хроніки. Том перший» - мемуарна проза (бестселер 2004 року). І є химерний
«Тарантул» - складна експериментальна проза, така собі сповідь обкуреного
поета.
Таланти
Боба Ділана справді різноманітні. Його
картини представлені у багатьох відомих галереях. Як рок-виконавець він
продав понад 100 мільйонів платівок, що робить його одним з найуспішніших
музикантів сучасності.
Захоплювався
Ділан і кінематографом: у 1973 дебютував як актор у вестерні «Пет Гаррет і
Малюк-Біллі» у режисера Сема Пекінпа. Платівка з музикою до цієї картини мала
неабиякий успіх.
У 2000 році композиція «Things Have Changed» (саундтрек до фільму «Вундеркінди») принесла музиканту
«Оскар» за кращу пісню. Цікаво, що Ділан став другою людиною після Джорджа
Бернарда Шоу, яка має в своєму портфоліо і Нобелівську премію, і «Оскар».
Ділан
послужив прообразом для одного з героїв анімаційного фільму «Ковбой Бібоп:
Достукатися до небес» (2001), а за його сценарієм режисер Ларрі Чарльз зняв
фільм «Шоу століття» (2003). У фільмі Тода Гейнса «Мене там немає» (2007) - своєрідна художня інтерпретація біографії
рок-співака - роль Ділана зіграла актриса Кейт Бланшетт і отримала за це приз
Венеціанського кінофестивалю.
Відзнаки
та нагороди цьогорічного нобеліата важко перелічити - 11 «Греммі», у 2008 році
Пулітцерівська премія «за визначний вплив на популярну музику й американську
культуру за допомогою ліричних композицій виняткової поетичної сили». А 2012
року президент Сполучених Штатів Барак Обама вручив йому найвищу цивільну
нагороду Сполучених Штатів - Президентську медаль Свободи.
У
Посольстві США в Україні портрет Боба Ділана – у фотогалереї відомих
американців українського походження.
Важливий штрих: поетичну творчість Ділана вивчають у
школах Північної Америки.
«Найбільший
співак без голосу», - так хтось колись сказав про нього, а український поет
Олександр Ірванець уїдливо поцікавився: «А хто з вас читав нового лауреата
Нобелівської премії з літератури? Ключове слово – «читав». Письменник та
публіцист Андрій Бондар вважає, що нагородження Боба Ділана - революційний
крок: «Цього разу всі були приголомшені цим вердиктом, що в певний момент мені
страшенно захотілося захищати цей вибір Нобелівського комітету. І я його
схвалюю всіляко. Це справді ламання шаблонів. Раптом Нобелівську премію отримує
людина з іншої сфери, ніби не літератор, не чистий поет, «людина з гітарою».
Немає нічого кращого ніж ламання шаблонів». Юрій Андрухович теж досить емоційно
зустрів звістку про рішення шведських аадеміків: «Я рідко буваю такий щасливий,
як сьогодні... Я дуже люблю цього митця, люблю як музиканта. Багато хто з нас
трошки не розуміє його значення як поета і, мабуть, ця Нобелівська премія
загострить нашу увагу на тому, що поруч із нами великий поет, який ще й
примудряється публікувати свої твори переважно у формі пісенних текстів. Я
думаю, що один лише цей рядок – «Постукай у небесні двері» - абсолютно точно
змальовує творчий шлях цієї людини».
«Щодо
«нової поетичної експресії», за яку був нагороджений премією Боб Ділан, то
малася на увазі, мабуть, передусім пластичність його поетичного рядка. Тобто,
виходячи з того, що це переважно пісенний текст, йому доводиться працювати зі
структурно доволі консервативною англійською мовою. Я думаю, що йдеться про те,
що він знову зробив її живою, такою, якою добре співати і яка при цьому не
переходить в якусь попсовість, дешевизну, тобто в ній зберігається глибокий
поетичний зміст».
Ще
один відомий український письменник Сергій Жадан зазначив: «У нас є доволі
хибне уявлення і ставлення до Нобелівської премії як до премії, яку дають
авторам багатотомників, натомість Нобелівську премію часто вручають авторам, не
дуже відомим широкому загалу (це можна сказати про Ділана як поета, скоріше),
але які є дуже оригінальними і новаторськими. Ділан, якщо брати його статус в
історії рок-музики, то він відомий, скоріше не як мелодист, композитор, а як
автор текстів, окрім того він писав прозу, в нього є романи - от я, наприклад,
в юності зачитувався його «Тарантулом», перекладеним російською мовою.
Я
страшенно тішуся, що цю премію дали не якомусь маргінальному письменнику, про
якого знають лише члени Нобелівського комітету, а людині, яку знають мільйони і
на творчості якої виросло не одне покоління людей», - підсумував Жадан.
Відомий
російський співак Андрій Макаревич вважає, що Боб Ділан змінив літературний
зміст рок-музики в цілому, а російський письменник-дисидент Віктор Єрофеєв
впевнений: «Це демонстрація цілому світові іншої Америки… Нобелівський комітет
обрав по-справжньому талановиту людину…»
Боб
Ділан сказав: «Вірш - це голий чоловік… Деякі люди кажуть, що я поет».
Спробуймо
й ми відкрити для себе Боба Ділана як поета.
Так
склалося, що в українському перекладі творів цьогорічного нобеліата майже
немає…
Журналіст
Микола Байдюк зараз в АТО боронить Україну, та не лише за це наш уклін йому –
він перекладає Боба Ділана українською…
Немає коментарів:
Дописати коментар